Український поет


	MyRetreat.net / ukr / Єдиний світ / Український поет

Микола Бучко

Ользі Кобилянській

І пощо голосним будякам
І колючим грудкам - аж худим
І камінним тяжким язикам
О пощо добігати сюди
Щоб спинятися З горла криниці
В небо гук громовитий гуде
Може й справді талант є в'язниця
І жахає сторонніх людей
Порожніє журніє рукав
Озирається: Димка і дим
Витикаються з млості горбка
О пощо і куди

Панно Ольго! Не жаль їх, не жаль:
Не могли - не любили...
Позосталася тільки печаль,
Як на морі - небаченім хвилі.
Позосталася.Гойдає човни.
Ні весла, ні дороги....
Панно Ольго! Минулись вони
У минулім...Немає нікого.
Тільки ви.Тільки сіль припада -
Як до рани - до денця.
Тільки Ви...Мов сльоза молода
Із невтримного поруху серця...
Панно Ольго! Не жаль мені Вас:
Не могли - не любили...
Захлинається вічністю Вальс, -
Наперед Ви сповна заплатили.

Бруківка

....................................
...чернівецька бруківка...в собі обважіле каміння...
...мовби чорних черешень лискуча й нага чистота...
...не чорніє у ній ...залишається білим проміння...
...із пекучих свічад у святі небеса поверта...
...мчить бруківка од свіх до усіх...
...не лежить під ногами...
...під колесами днів і таких метушливих років...
...причувається голос направду вчувається мамин...
...тільки голос ...ледь чутний...
...як шелест самотніх листків...
...має пам'ять камінну...гучить...ні на мить не втихає...
...жартома чи всерйоз гомонить попід кожним вікном...
...треба трішки повчитись ...зрости Емінеску Міхаєм...
...треба пішки пройтися...назватись Іваном Франком...
...має пам'ять камінну...будинки...як брили...як скелі...
...вгору тягнуться дзвінко...верхів'ям збирають зірки...
...біля клопотів їхніх росини вікують веселі...
...і травиця долинна...і дивні долинні квітки...
...тужавіє...ясніє...неначе цвіте вечорами...
...візерунки...нехитрі разки неперейнятих слів...
...жаль...не схожа на лист...
...на останнє послання від мами...
...прочитав би його...по складах кам'них...
...зрозумів...
................................................................

Рука, що пише поезії

І
Наче б усевидячі
гонорові очі,
доозброєні
контактовими лінзами,
а бачать
лиш січений-пересічеий
простокутник долоні,
дошкульно притлумлені
цигарковим димом
і випадковими потисками
різного гатунку
п'ятірко пальців-
мовби робітних днів
відчайдушного
Божого тижня...
Аж самому не дуже віриться:
через руку -
відкриту рану -
витікає
кров
моєї
душі.

Самотність

Зупинився годинник на ратуші
Перехожі того не завважили
Щось висварювали і вимолювали
Щось виборювали і втрачали
Проклинали щось і за щось
Щось витворювали і винищували
Щось вигадували і забували
Пробачали щось і за щось
І потому у чергах спинялися
Не на пальцях на душах спиналися
Виривали
З корінням
Пакетики
Чи коробочки
А чи баночки
Любові
До покривджених ближніх і дальніх
До покривдженої землі
Зупинився годинник

P.S.Посивілу голову ратуші видивляє молоденький будинок, в якому ще немає мешканців, але вже розкошує їхня самотність.

Синові

Лиш на декілька митей втечу од зіниць
Сього древнього міста, каміннього древа
На самісіньке дно негучних таємниць -
В лабіринти забуті підземного мрева...

Наді мною двигтітиме згорблений день
З молодими й старими тугими горбами,
З голосами авто незнайомих людей
І з важкими од хмар дощових небесами.

І - немовби тектиме аж синій гудрон,
А бруківка світитиме всім наготою, -
І висітиме журно завмерлий балкон,
Попрощатись хотітиме він з висотою...

Лиш на декілька митей уперше втечу
Від буденних утіх і невтіх небуденних.
В підземеллях легенд засвічу я свічу -
І вони не сховають нічого від мене...

Проведуть крутосходами праглибини
Від пракоренів строгих, пречистої глини...
Душу міста, її сподівання і сни,
І тривоги любитиму більше, ніж нині...

І - поважно пливтиме Університет
Із минулих сторіч у майбутні сторіччя...
І якийсь ще незнаний хлопчисько-поет
Зазиратиме місту моєму у вічі.

Життя уголос

як діти
замурзані
болісною родинною пам'яттю
спотикаємось
стернею
пересохлих приголосних
вітрами
гривастих голосних
вчимося
говорити
як діти
умиті
терпкими родинними надіями
хочемо
дорости до високої миті
життя
уголос

Американський поет
Американський письменник
Український поет
Український письменник